Реферат на тему Персонал підприємства

1.Класифікація і структура.
А) Трудові ресурси.

В) Професії.

Г) Кваліфікація.

2.Визначення чисельності персоналу.

3. Кадрова політика.

4.Продуктивність праці.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді).

Саме трудові ресурси, реальні та потенційні, є одним з головних обєктів управління на рівні як макросистем (держава, регіон, галузь), так і мікросистеми (підприємство). Управління трудовими ресурсами підприємства охоплює певні етапи :


Для характеристики усієї сукупності працівників підприємства .застосовуються терміни персонал, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору (контракту). Враховуючи те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їх призначенню, всі працівники підрозділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема, у промисловості до першої групи промислово-виробничого персоналу відносяться працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони тобто всі зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групинепромисловогоперсоналу входять працівники структур, які хоч і знаходяться на балансі підприємства, але не звязані безпосередньо з процесами промислового виробництва, а саме: житлово-комунального господарства, дитячих садків та ясел, амбулаторій, учбових закладів.

Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності (при визначенні продуктивності праці приймається, як правило, чисельність тільки промислово-виробничого персоналу). Разом з тим поширення процесів інтеграції промислових систем з банківськими, комерційними та іншими господарськими структурами вищезазначене групування персоналу стає все більше умовним.

У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік), а також заступники відповідно до вищеперелічених посад.

Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи.

Дослужбовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти.

Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, курєри, гардеробники.

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, тадопоміжних тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації межі між основними та допоміжними робітниками стираються, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

. Спеціальність це більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.

Відповідно до. цих визначень, наприклад, професія токаря охоплює спеціальності токаря-карусельника, токаря-револьверника, токаря-розточувальника.

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються, рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності. В той же час існують загальні (наскрізні) професії робітників та службовців. Так, наприклад, у харчовій промисловості нараховується 850 професій та спеціальностей із них тільки біля половини є специфічними для цієї галузі.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базуєтьсяна їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.

Кваліфікація ~ це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій або іншій посаді. Відрізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та деяким практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади інженерні, економічні, але не мають спеціальної освіти).

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані. Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку .

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності підприємства, його керівництво повинно визначити необхідні для їх реалізації ресурси, в тому числі трудові.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, але й на можливий рівень їх використання, аналіз обумовлюючих факторів технічних, організаційних, соціально-економічних.

Обєктами аналізу виступають:

номенклатура виготовлюваної продукції та послуг, що надаються;

втрати робочого часу та їх причини;

характер та порівняльний рівень технологічних процесів та устаткування;

прогресивність та відповідність сучасним вимогам організації праці та виробництва;

рівень мотивації трудової діяльності;

норми обслуговування та виробітку, рівеньїх фактичного виконання.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування

При визначенні чисельності на перспективний період необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища, а саме:

ринкову конюнктуру, повязану з тим чи іншим видом діяльності;

циклічність розвитку економіки, передбачення можливого загального економічного спаду;

регіональні особливості ринку праці (переміщення виробничих потужностей в регіони з нижчою вартістю праці);

державні (урядові) програми, замовлення, контракти (у відповідності з останніми підприємство зобовязане створювати нові робочі місця);

юридичні аспекти (закони, договори з профспілками і т. ін.), що регулюють трудові відносини, захищають інтереси окремих категорій населення та працюючих;

можливості використання тимчасового наймання працівників, надомної праці.

Перш за все для виявленнязагальної (відносно приблизної) чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовуєтьсяметод коригування базової чисельності :

При встановленні чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами (схемами, моделями),

виробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності.

Кадрова політика підприємства має за головну мету забезпечення тепер та у майбутньому кожного робочого місця, кожної посади персоналом відповідної кваліфікації. Обсяг робіт щодо набору персоналу залежить перш за все від різниці між наявною чисельністю і майбутніми потребами. Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела набору. До зовнішніх відносяться такі, що забезпечують поповнення персоналу через:

державні бюро по працевлаштуванню, регіональні біржі праці;

комерційні, у тому числі міжнародні підприємства та організації по працевлаштуванню;

систему контрактів підприємств з вищими, середніми спеціальними та професійно-технічними учбовими закладами;

обяви у пресі, на радіо, телебаченні, розклеювання афіш і т. ін.

Слід відзначити, що емпіричний підхід до набору персоналу, який значною мірою притаманний використанню перелічених джерел, породжує велику ступінь ризику помилок, а також втрати часу та грошей. Ось чому підприємства все більше звертаються до внутрішніх джерел набору, а саме:

підготовка робітників через учнівство на підприємстві;

просування по службі своїх працівників (можливо, з перепідготовкою), що потребує менших витрат, створює кращий моральний клімат на підприємстві;

пряме звертання до своїх працівників з проханням щодо рекомендації на роботу їх друзів та знайомих;

регулярне інформування всього колективу працівників про вакансії, що виникають, і т. ін.

Можливим недоліком цього підходу до набору є те, що він обмежує приплив нових людей з власними нестандартними поглядами на процес управління певною сферою діяльності.

Необхідне реформуванню системи підготовки трудових ресурсів в Україні повинно спиратися на накопичений вітчизняний та зарубіжний досвід.

Обєктом прямого фінансування державними органами Німеччини, Франції, Італії, Швеції стала так звана альтернативна форма підготовки кадрів, що охоплює молодь до 25 років. Йдеться про чередування процесу теоретичної підготовки в учбовому закладі з трудовою діяльністю на умовах часткової зайнятості. Таким чином забезпечується відповідність зайнятості тієї чи іншої особи здобутій на даний момент кваліфікації. Необхідною умовою такої форми навчання є наявність спільної програми, що забезпечує координацію підготовки у двох різних системах. Активний контроль підприємств за учбовим процесом обумовлює постійне коригування програм теоретичного навчання.

Нормальне функціонування будь-якого підприємства залежить від рівня регулювання трудових відносин, створення умов для запобігання або помякшення всіляких соціальних конфліктів. Базою такого регулювання служать трудові угоди (контракти, договори).

Відрізняють трудові угоди колективні та індивідуальні. На всіх підприємствах, що використовують найману працю, укладаєтьсяколективний договір між власником та трудовим колективом (або між органами, уповноваженими кожною з сторін). Договір не повинен суперечити діючому законодавству України. Цим договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку та інші.

Прикладом індивідуальної угоди єконтракт, що укладається між керівником підприємства (або його уповноваженим). В цьому документі визначаються права, строки найму, обовязки та відповідальність керівника підприємства перед власником, умови його матеріального забезпечення та звільнення від посади з урахуванням гарантій, що передбачені контрактом і законодавством України. Навряд чи можливо надати універсальний перелік усіх складових визначення якості трудового життя, тим більше їх класифікувати за ранжиром. Однак основні поняття концепції якості трудового життя є такими:

Належне та справедливе винагороджування праці.

Безпека та здорові умови праці.

Безпосередня можливість використання та розвитку своїх здібностей, можливість самовиявлення.

Можливість професійного зростання та впевненість у майбутньому.

Дружні, доброзичливі взаємовідносини з колегами.

Правова захищеність працівника на підприємстві. Аналіз діяльності підприємств, що додержуються рекомендацій концепції якості трудового життя, свідчить про позитивні зрушення не тільки в рівні трудових показників, але і в якості продукції, прибутковості і т. ін.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги).

Цілеспрямоване управління продуктивністю праці, розробка конкретних програм більш ефективного використання трудового потенціалу підприємства вимагають чіткої класифікації факторів продуктивності праці. З огляду на можливості впливу підприємства і врахування у практичній діяльності усі фактори зростання продуктивності праці поділяють на дві узагальнюючі групи зовнішні та внутрішні.

До групи зовнішніх факторів відносяться ті, що обєктивно знаходяться поза контролем окремого підприємства (загальнодержавні та загально-економічні , законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктурні зрушення в суспільстві; природні ресурси), а внутрішніх ті, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія і обладнання, матеріали і енергія; персонал, організація виробництва і праці, система мотивації.) Проте фактори, що є зовнішніми для підприємства, викликають його прямий господарський інтерес.

Врахувавши їх, можна грунтовніше мотивувати відповідні управлінські рішення, які дозволяють виробити стратегію щодо продуктивності праці на довготривалий період.

На формування різних видів структур персоналу та трудових ресурсівяк на макро-, так і на мікрорівні в найближчі роки будуть впливати такі фактори та загальні тенденції:

Інтенсивний перерозподіл працюючих з промислового та сільськогосподарського видів діяльності в інформаційну сферу та у сферу праці по обслуговуванню населення.

Включення до складу трудових ресурсів працівників з більш високим рівнем, ніж у тих, що вибувають за межі працездатного віку.

Підвищення частки допоміжної розумової праці (сьогодні вона в кілька разів менша, ніж у розвинутих країнах з ринковою економікою).

Зростання попиту на кваліфіковану робочу силу (операторів, наладчиків, програмістів-експлуатаційників), що може значною мірою задовольнятись за рахунок безробітних з категорій керівників та спеціалістів.

Уповільнення темпів зниження частки мало- та некваліфікованої праці у звязку з різким скороченням за останні пять років технічного переозброєння діючих підприємств.

Система освіти недостатньо враховує можливі та вже існуючі технологічні зрушення, продовжуючи відтворення кваліфікованих кадрів в основному за старою фаховою схемою.

Входження економіки України в гіперінфляційний режим обумовлює нарощування безробіття, яке сьогодні ще виявляється, в основному, у прихованих формах.

Формування ринкового механізму та системи державного регулювання ринку праці потребують урахування цих та інших обєктивних тенденцій, їх позитивного та негативного впливу на функціонування економіки в цілому та окремих підприємств.

Управління трудовими ресурсами, забезпечення їх ефективного використання викликає необхідність формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия.

2.Волков О.И. Экономика предприятия.

3.Покропивний С.Ф.Єкономіка підприємств.

4.Задоя А.О.Мікроєкономіка.

Похожие рефераты:

Реферат на тему Перспективы и проблемы развития бытового обслуживания населения Реферат на тему Перспективы консалтинга в России Реферат на тему Перспективы развития международных корпораций в России Реферат на тему Перспективы развития энергетики в Сибири до 2000 года Реферат на тему План прядильного производства Реферат на тему Планирование бюджета движения денежных средств на предприятии Реферат на тему Планирование во Франции Реферат на тему Планирование деятельности фирмы Реферат на тему Планирование и амортизационные отчисления Реферат на тему Планирование и прогнозирование Реферат на тему Планирование и прогнозирование НТП в РБ Реферат на тему Планирование и управление корректировкой конструкторских документов по результатам изготовления и испытаний опытного образца (партии) при выполнении ОКР Реферат на тему Планирование и формирование персонала Реферат на тему Планирование на предприятии Реферат на тему Планирование на предприятии Реферат на тему Планирование потребности в персонале Реферат на тему Пластиковые карточки Реферат на тему Пластиковые карточки - современный платежный инструмент Реферат на тему Плата за недра в Краснодарском крае Реферат на тему Платежная система на основе смарт-карт Реферат на тему Платежный баланс Реферат на тему Платежный и торговый баланс Реферат на тему Плюсы и минусы монополизации экономики Реферат на тему Повременная оплата труда Реферат на тему Повышается ли с годами соответствие между планируемой и реальной структурой расходов Федерального бюджета? В какой части (если есть) остаются наибольшие отклонения? Реферат на тему Показатели эффективности инвестиционного проекта Реферат на тему Показатели, характеризующие финансовое состояние предприятия Реферат на тему Полиграфия Реферат на тему Политика НК Татнефть Реферат на тему Политика реформ и экономическая безопасность России Реферат на тему Политика реформ экономическая безопасность России Реферат на тему Политэкономия: ответы на ГЭК Реферат на тему Понятие и порядок формирования себестоимости промышленной продукции Реферат на тему Понятие и характеристика инфляции и антиинфляционной политики Украины Реферат на тему Понятие рабочего времени Реферат на тему Поняття та структура світового ринку Реферат на тему Построение функции импорта Швеции Реферат на тему Потенциал и тенденции развития Японии Реферат на тему Потребительская корзина Реферат на тему Потребительский выбор Реферат на тему Потребительский рынок Украины Реферат на тему Права потребителя Реферат на тему Правила признания товарного знака общеизвестным в Российской Федерации Реферат на тему Практическая экономика Реферат на тему Практические работы (Московский пищевой колледж) Реферат на тему Предельные издержки Реферат на тему Предложение и спрос на деньги Реферат на тему Предложение товаров на немонополизованных рынках Реферат на тему Предпринимательство в России Реферат на тему Предпринимательство в Украине на примере ЧП Реферат на тему Предпринимательство: как начать свое дело Реферат на тему Предприятие в системе рыночных отношений Реферат на тему Предприятие как субъект рыночного хозяйства Реферат на тему Предприятие, цели создания и принципы функционирования. Внешнеэкономическая деятельность предприятия Реферат на тему Преступления в сфере кредитно-денежных отношений Реферат на тему Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення Реферат на тему Прибыль Реферат на тему Прибыль в условиях ее максимизации Реферат на тему Прибыль и доход как основные показатели результатов деятельности предприятия Реферат на тему Прибыль и рентабельность Реферат на тему Прибыль предприятия и пути ее увеличения Реферат на тему Приватизация Реферат на тему Приватизация в республике Казахстан Реферат на тему Приватизация на Украине на примере анализа экономической и финансовой деятельности предприятия Реферат на тему Применение статистических методов в управлении финансами финансово-промышленной группы Реферат на тему Применяемые Финансовые Информационные Системы (ФИС) Реферат на тему Принципы государственного регулирования цен Реферат на тему Принципы и методы формирования стратегии инвестиционного портфеля Реферат на тему Принципы формирования прибыли в торговле Реферат на тему Природа инфляцинонных процессов Реферат на тему Природа экономического кризиса в России (конец 80-90 гг.) Реферат на тему Проблема демонополизации и приватизации предприятий Реферат на тему Проблема неплатежей в РФ Реферат на тему Проблема привлечения инвестиций в экономику России Реферат на тему Проблема формирования конкурентной среды в Республике Беларусь Реферат на тему Проблеми та перспективи малого бізнесу Реферат на тему Проблемы женской занятости Реферат на тему Проблемы занятости молодежи Реферат на тему Проблемы регулирования внешнеэкономической деятельностью Реферат на тему Проблемы рынка труда Украины Реферат на тему Проблемы управления затратами на ГХК шахта Краснолиманская Реферат на тему Проблемы цикличного развития экономики Реферат на тему Проблемы экономического развития Грузии Реферат на тему Программа развития и поддержки малого предпринимательства в Новгородской области в конце 90-х годов Реферат на тему Программный подход в системе макропланирования Реферат на тему Проектирование и корректировка организационной структуры предприятия Реферат на тему Произаодственно-хозяйственная деятельность Реферат на тему Производительность Реферат на тему Производительность труда Реферат на тему Производственная мощность Реферат на тему Производственные запасы Реферат на тему Производственный цикл. Экономическая функция производственного цикла Реферат на тему Производство шелковых тканей Реферат на тему Промышленная политика России Реферат на тему Промышленность и с/х в к 19 - нач. 20 вв. в Беларуси Реферат на тему Проста лінійна регресія Реферат на тему Противозатратная система хозяйствования Реферат на тему Протокол Киото и новая энергетическая политика Реферат на тему Профессиональная деятельность на рынке ценных бумаг Реферат на тему Пути повышения эффективности использования оборотных средств торгового предприятия