Реферат на тему Система національних розрахунків

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

ВІННИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Реферат

З державного регулювання економіки

на тему:

Система національних рахунків і баланс народного господарства, як моделі

макроекономіки

Чугу Михайла

ЕП -21

ВТЕІ КНТЕУ

Вінниця 2001

ЗМІСТ

1. Система розрахунків.......................................................................... 3

2. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту. 3

3. Форми безготівкових розрахунків..................................................... 3

4. Платіжний баланс. Його загальна характеристика та структура..... 9

5. Баланс ринку праці............................................................................. 11

6. Баланс грошових доходів і видатків населення України.................. 12

7. Використана література..................................................................... 13

СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ

Своєчасне й повне погашення боргових зобовязань є однією з головних ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її субєкта зокрема. Тому кожна держава багато уваги приділяє організації грошового обігу, створює різні платіжні системи, нормальне функціонування яких забезпечують банки.

Грошові платежі здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі. Сукупність усіх грошових платежів, незалежно від їхньої форми, складає грошовий, або платіжний, оборот. Основну частину його (близько 80%) становить безготівковий оборот та частина платіжного обороту, яка проводиться за рахунками в банках.

Сфери застосування готівкових та безготівкових платежів чітко визначені в законодавчому порядку. Платежі, що здійснюються за допомогою готівки, використовуються в процесі взаємовідносин господарських організацій із населенням, обслуговують рух його грошових доходів та витрат. У розрахунках між субєктами господарської діяльності майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються безготівковим переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача.

Безготівкові розрахунки обслуговують господарські взаємовідносини субєктів господарювання між собою та з фінансово-кредитними установами. Відтак усі безготівкові платежі поділяються на розрахунки за товарними й нетоварними операціями. До перших належать платежі, безпосередньо повязані з одержанням продукції, виконанням робіт і наданням послуг; до других платежі в бюджет, погашення заборгованості за кредит, страхові платежі та інші зобовязання.

Існують ще й інші способи платежів, наприклад, планові, коли розрахунки проводяться не за кожну поставку матеріальних цінностей, а за певний період (виходячи з плану поставки), або залік взаємних вимог, коли борги субєктів господарювання взаємно погашаються і тільки різниця переказується на рахунок кредитора.

УМОВИ І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗГОТІВКОВОГО ПЛАТІЖНОГО ОБОРОТУ

Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного субєкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.

Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.

Організація безготівкових розрахунків нині базується на таких принципах:

1. Кошти юридичних осіб підлягають обовязковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в касах (у межах встановленого банком ліміту) та норм витрат з виторгу, установлених чинним порядком ведення касових операцій у господарстві України.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються через банки переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача коштів.

3. Кошти з рахунка підприємства списуються з розпорядження його власника (за винятком випадків, установлених законами України), а також на рішення суду (арбітражного суду) та за виконавчими записами нотаріусів. У випадках, передбачених чинним законодавством, із рахунків підприємств здійснюється безспірне стягнення та безакцентне списання коштів.

4. Підприємства самостійно вибирають (}юрми розрахунків та закріплюють їх у договорах та угодах з банками. Банки можуть пропонувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності своїх клієнтів та виходячи із конкретних ситуацій, які виникатимуть у процесі розрахунків.

5. Підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхні розпорядження щодо переказування коштів із рахунків.

6. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. Взаємні претензії щодо розрахунків між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів:

платіжних доручень;

платіжних вимог-доручень;

чеків;

акредитивів;

векселів;

платіжних вимог;

інкасових доручень (розпоряджень).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.

Порядок оформлення розрахункових документів

Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та містити (залежно від їхньої форми) такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки;

в) найменування платника та одержувача коштів (офіційні скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (щодо фізичних осіб ідентифікаційні номери, котрі проставляють на підставі відповідних документів податкових органів), номери рахунків в установах банку;

г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

д) суму платежу, написану цифрами та літерами;

е) призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назва законодавчого акта, що дає право на безспірне стягнення та безакцентне списання коштів (дата, номер і відповідний пункт);

є) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

з) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис без податку на додану вартість.

Якщо хоча б один із вищезазначених реквізитів (коли їх передбачено формою документа) буде не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ не прийме до виконання.

При цьому використання факсиміле замість власноручного підпису, виправлення й підчищення в розрахункових документах не допускаються. Банк також не має права робити будь-яких виправлень у поданих розрахункових документах.

Відмовляючись прийняти від клієнта розрахунковий документ, банк у день отримання документа зобовязаний зробити на його зворотному боці напис про причину відмови (за підписами головного бухгалтера й виконавця, засвідченими штампом банку) та повернути його клієнту.

Клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) відповідними каналами звязку. Спосіб подання документів до банку застерігається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Необхідно зазначити, що кошти списуються з рахунка платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа. За часткової оплати розрахункових документів банк виписує меморіальний ордер.

Розрахункові документи банки приймають до виконання без обмеження суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

Коли існує технічна можливість урахувати поточні надходження коштів на рахунки протягом операційного дня, банки можуть здійснювати платежі з доручення клієнтів з урахуванням цих сум.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.

Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того самого дня, а ті, що надійшли пізніше, наступного дня.

На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обовязковому порядку в правому горішньому ріжку проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на документах додатково ставлять штамп Вечірня. Дату виконання розрахункового документа проставляють у правому нижньому ріжку.

Банк одержувача зобовязаний зараховувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше ніж наступного після отримання інформації від розрахункової палати робочого дня.

Розрахунки в системі електронних платежів клієнтбанк

Клієнти можуть користуватися електронною системою клієнт банк, яка забезпечує:

передавання повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

автоматичне ведення протоколу (та його захист) обігу розрахункових документів між банком і клієнтом, що можуть передаватися як безпосередньо в банк, так і на автоматизоване робоче місце (даліАРМ) клієнта;

автоматичне архівування протоколів наприкінці робочого дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів клієнтбанк і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

У договорі обовязково мають бути обумовлені права, обовязки та відповідальність сторін і порядок вирішення спірних питань.

Програмне забезпечення системи клієнтбанк має відповідати вимогам до технології банківських розрахунків і бути сертифікованим Національним банком України.

АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надано право підпису. Банківська частина системи клієнтбанк забезпечує перевірку електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та у платіжному файлі в цілому.

Системою клієнтбанк здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки щодо платіжних операцій клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння виписки наприкінці дня з інформацією, яка надійшла на АРМ клієнта.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Платіжне доручення (далі доручення) це письмово оформлене доручення клієнта банкові, що його обслуговує, на переказування визначеної суми коштів зі свого рахунка.

Доручення приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів із дня виписки, без урахування дня заповнення доручення.

Банк приймає від платника до виконання доручення тільки в межах коштів, наявних на його рахунку, за винятком доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обовязкових платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються банками без огляду на наявність коштів на рахунках підприємств. За браком коштів на рахунках такі доручення враховуються на окремому позабалансовому рахунку 9929.

Як правило, доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного й нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

у порядку попередньої оплати;

для остаточних розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості підприємств;

для переказування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо), на їхні рахунки, відкриті в установах банків;

в інших випадках за згоди сторін.

При цьому попередня оплата здійснюється підприємствами тоді, коли це обумовлено договором або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду.

За рівномірних і постійних поставок товарів та надання послуг розрахунки між постачальниками й покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним переказуванням коштів у строки і в розмірах, обумовлених договорами.

У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки переказування коштів, періодичність звіряння розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем.

Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість постачальника й покупця.

Розрахунки гарантованими дорученнями

Коли одержувач коштів не має рахунка в банку або розрахунки платіжними дорученнями безпосередньо з одержувачем коштів неможливі, підприємство може здійснювати переказування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства звязку.

За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати (без обмеження суми) переказування коштів:

на імя окремих громадян коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.);

підприємствам на витрати для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Підприємство-платник здійснює переказування коштів через відділення звязку поданням гарантованого банком доручення, що в ньому вказується конкретне підприємство звязку, з рахунка якого сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням, на які цілі перекази призначено, та заповнені бланки переказів.

На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення на підставі претензій до платника, який виписав доручення.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

Платіжна вимога-доручення (далі вимога-доручення) це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхня вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

нижня доручення платника своєму банкові переказати з його рахунка суму, проставлену в рядку сума до оплати.

Вимога-доручення складається за встановленою формою, заповнюється одержувачем коштів та надсилається безпосередньо платнику.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.

З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

За згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів із дня виписки (день заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується).

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути оплачена наявними на рахунку платника коштами.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він повідомляє про це безпосередньо одержувача коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Порядок здійснення розрахунків чеками

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банкові (банкові-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель підприємство, яке є отримувачем коштів на чек.

Банк-емітент банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за затвердженим банком зразком.

Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені (з дотриманням усіх обовязкових вимог) комерційними банками самостійно з власною фірмовою позначкою.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами в разових операціях, виготовляються й обліковуються окремо.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на імя чекодавця (фізичної особи) один або кілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишку коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

Строк дії чекової книжки один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек обовязково включає такі реквізити:

а) назву розрахунковий чек;

б) назву власника чекової книжки (далі чекодавця) та номер його рахунку (для фізичних осіб прізвище, імя, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює);

в) назву банку-емітента і його номер МФО;

г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, щодо фізичних осіб ідентифікаційні номери у разі надання таких державною податковою адміністрацією;

д) назву чекодержателя;

е) доручення чекодавця банкові-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;

є) призначення платежу;

ж) число, місяць, рік видачі чека та місце його видачі;

з) підпис чекодавця та відбиток печатки юридичної особи.

Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.

Чек із чекової книжки предявляється до оплати в банк чекодержателем протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).

Якщо закінчення строку предявлення чека припаде на неробочий день, то останнім днем строку вважатиметься перший наступний робочий день.

Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на імя якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

Забороняється передача чекової книжки (розрахункового чека) її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписування незаповнених бланків чеків і прикладання до них печатки юридичними особами.

На бажання фізичної особи розрахунковий чек може бути виписаний на імя іншої особи, яка в цьому разі стає чекодержатєлем. Видача розрахункових чеків на предявника не проводиться.

Обмін чека на готівку і отримання решти із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється.

За розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг дозволяється отримання чекодавцем решти із суми чека готівкою, але не більше двадцяти процентів від суми чека. Якщо сума решти більша, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.

Для отримання чекової книжки підприємство або фізична особа подає до банку-емітента заяву.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому балансовому рахунку 722 Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для переказування коштів на рахунок 722 (фізична особа подає в банк заяву або заповнює ордер за встановленою формою на перерахування коштів, що зберігаються на її рахунку, або вносить суму готівкою).

Чеки з чекової книжки виписуються чекодавцем, коли настає право чекодержателя на одержання платежу, тобто видаються за фактично поставлені товари та надані послуги.

Розрахунки акредитивами

Акредитив це форма розрахунків, за якої банк-емітент з доручення свого клієнта (заявника акредитива) зобовязаний:

виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

надати повноваження іншому банку (виконавцю) здійснити цей платіж.

Заявник акредитива платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові.

Бенефіціар юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Банк-виконавець банк бенефіціара або інший банк, що з доручення банку-емітента оплачує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на банк-виконавець, останній може виступати як авізуючий або як банк-платник.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків зазначаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавцю;

б) непокритий акредитив, оплата якого за браком коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад за недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження щодо зміни умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару тільки через банк-емітент, котрий повідомляє банк-виконавець, а останній бенефіціара.

Банк-виконавець не має права виконувати безпосередні розпорядження заявника акредитива.

Банк-виконавець зобовязаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива і були виставлені бенефіціаром та прийняті банком-виконавцем до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями щодо зміни умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.

Акредитиви в іншому банку (виконавцю) з доручення банку-емітента можуть виконуватися:

а) депоновані списанням коштів із рахунка 720 Акредитиви, відкритого у банку-виконавцю;

б) гарантовані наданням банкові-виконавцю права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого за встановлення кореспондентських відносин між банками.

Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються кореспондентськими договорами (угодами), що в них обумовлюється розмір комісійних за авізування та інші витрати, повязані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банкові-емітенту заяву за встановленою формою, де має вказати:

назву заявника й бенефіціара та їхні ідентифікаційні коди заЄдиним державним реєстром підприємств і організацій України;

назву банку-емітента та банку, що виконуватиме акредитив;

вид акредитива;

строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у банку-виконавцю);

суму акредитива;

дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

умови акредитива (види товарів, які оплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів з акцептом уповноваженого платника, без акцепту та ін.).

Зазначені реквізити є обовязковими і за браком хоч би одного з них акредитив не відкривають.

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС .

ЙОГО ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТРУКТУРА

Платіжний баланс це макроекономічна модель, яка характеризує зовнішньоекономічне становище держави та відображує економічні стосунки національної економіки з економіками держав світу. Таку модель складають з метою розробки та запровадження обгрунтованої зовнішньоекономічної та валютної політики країни, аналізування та прогнозування тенденцій розвитку товарного та фінансового ринків, одержання різноманітних порівняльних даних, оцінювання умов торгівлі. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародні фінансові установи, зокрема Міжнародний валютний фонд, приймають рішення про надання країні фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту.

Платіжний баланс це співвідношення між платежами, які здійснені економічними субєктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період (квартал, рік). Якщо надходження з-поза кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а за перевищення платежів над надходженнями пасивним. За активного сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, зростають валютні резерви держави. Пасивне сальдо призводить до відтоку іноземної валюти з країни і зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, звязками зі світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки й зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс, точно відображуючи економічний стан країни, широко використовується для прогнозування й макроекономічного регулювання.

Складання платіжного балансу, розробка методологічної та методичної бази для його аналізу та прогнозування, а також опрацювання економічних способів впливу держави на стан платіжного балансу покладено на Національний банк України.

За формою платіжний баланс є зведеним статистичним звітом за певний період, в якому відображено всі реальні економічні стосунки між резидентами й нерезидентами держави. Він свідчить про результати експортно-імпортних операцій з товарами, послугами і капіталом; трансфертних операцій; про стан валютних коштів; про факти зміни прав власності; про різні вимоги й зобовязання; накопичення або витрату валютних резервів тощо.

Для складання платіжного балансу використовується широке коло інформаційних джерел та експертних оцінок на базі застосування сучасної електронної обчислювальної техніки і нових інформаційних технологій за такими основними напрямками:

розробка інтегрованої інформаційної системи статистичної інформації з платіжного балансу;

застосування системи контролю за вірогідністю даних стосовно зовнішньоекономічної діяльності держав, а також коректного відображення у звітності курсових співвідношень основних валют у розрахунках;

визначення методичних питань щодо належного відображення зовнішнього боргу, удосконалення інформаційних потоків про міжнародні кредитні угоди;

методичне обгрунтування й відповідне використання експертних оцінок і розрахунків, даних спеціальних обстежень для характеристики окремих позицій платіжного балансу;

методологічне опрацювання питань проведення систематичного аналізу і прогнозування платіжного балансу відповідно до стандартів Міжнародного валютного фонду, адаптація вихідних даних та запровадження аналітичних розробок.

Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис на кредит за однією статтею та на дебет за іншою. Це правило ще раз підтверджує те, що більшість економічних операцій за своєю суттю є обміном економічними цінностями. У разі, коли має місце безоплатне передавання економічних цінностей (товарів, послуг або фінансових активів), для відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлива стаття трансферти спеціально для обліку операцій, проведених на безоплатній основі.

Отже, сума кредитових проводок має збігатись із сумою дебетових, а загальне сальдо завжди має дорівнювати нулю. Але практично досягти такого балансу просто неможливо. Розбіжності між сумами кредитових та дебетових проводок називаються чистими помилками та упущеннями й відображаються у відповідній балансуючій статті (табл. 1).

У більшості країн платіжні баланси розробляються за схемою, яку рекомендовано Міжнародним валютним фондом. За характером операцій платіжні баланси включають такі розділи: рахунок поточних операцій; рахунок капіталів та фінансових операцій; резервні активи.

У платіжному балансі зі знаком плюс відображається експорт товарів та послуг, одержані доходи та трансферти, зменшення фінансових активів, збільшення зобовязань; зі знаком мінус імпорт товарів і послуг, сплачені доходи та трансферти, збільшення фінансових активів, зменшення зобовязань.

Таблиця 1

ДИНАМІКА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ (млн дол. США)

Статті

Похожие рефераты:

Реферат на тему Система социальной защиты в условиях рынка Реферат на тему Система ценообразования Реферат на тему Система ценообразования в экономике Реферат на тему Системы заработной платы Реферат на тему Собственность в России Реферат на тему Совершенствование внутрипроизводственных отношений ЗАО Минерал Реферат на тему Совершенствование лизинговых операций в Украине Реферат на тему Совершенствование оплаты труда на примере промышленного предприятия Реферат на тему Совершенствование организации производства в НГДУ Краснохолмскнефть на основе обеспечения пропорциональности, ритмичности и прямоточности производства Реферат на тему Совершенствование системы оплаты жилья в Санкт-Петербурге Реферат на тему Совершенствование системы оплаты труда работников государственного сектора экономики Реферат на тему Совершенстование информационных потоков предприятия Реферат на тему Совместные предприятия, проблемы развития, недостатки Реферат на тему Совместные предприятия: проблемы и перспективы Реферат на тему Современное состояние отрасли машиностроения Реферат на тему Современные информационные технологии - кредитные карточки Реферат на тему Современные тенденции в мировой экономике Реферат на тему Современные тенденции развития банковской системы в России Реферат на тему Современные традиции в макроэкономике и микроэкономике Реферат на тему Создание предпринимательской фирмы Реферат на тему Состояние традиционной радиосвязи и развитие радиотелефонной системы actionet Реферат на тему Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі Реферат на тему Социалисты утописты Реферат на тему Социальная политика государства и ее совершенствование Реферат на тему Социальная политика и сферный подход к решению вопросов в муниципальном образовании Реферат на тему Социально-экономическая роль торговой фирмы на рынке потребительских товаров Реферат на тему Социально-экономические последствия инфляции и антиинфляционная политика Реферат на тему Социально-экономическое развитие туризма в Адыгее Реферат на тему Спекуляция: микроэкономический подход к анализу причин и результатов Реферат на тему Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій Реферат на тему Специализация и кооперирование и их влияние на эффективность производства Реферат на тему Специфика Белорусской ситуации применения стабилизационных задач Реферат на тему Споживчій попит Реферат на тему Спрос и предложение Реферат на тему Спрос и предложение на рынке труда Реферат на тему Спрос и факторы его определяющие Реферат на тему Сравнительная характеристика инвестиционных моделей для совершенного рынка капитала Реферат на тему Сравнительная характеристика методов принятия решений относительно инвестиционных программ Реферат на тему Сравнительный анализ индивидуальной и коллективных форм предпринимательства Реферат на тему Сравнительный анализ факторных рынков и их современное состояние в России Реферат на тему Средства нетарифного регулирования внешнеэкономических связей Реферат на тему Стандартизация документов Реферат на тему Стандартный аукцион с участниками торгов, которые имеют ограниченные финансовые возможности (перевод) Реферат на тему Становление и основные этапы исторического развития социологии Реферат на тему Статистика ж/д транспорта Реферат на тему Статистическая информация по экономике России Реферат на тему Столипінська реформа Реферат на тему Стратегии ценообразования в условиях олигополии Реферат на тему Стратегические приоритеты развития пищевой промышленности Реферат на тему Страхование каско судов Реферат на тему Строительный комплекс в новых экономических условиях Реферат на тему Строительство - отрасль экономики Псковской области Реферат на тему Структура бизнес-плана Реферат на тему Структура и функции центральных банков. Пример развитых стран Реферат на тему Структурные преобразования в экономике России Реферат на тему Субъекты мирового хозяйства Реферат на тему Суспільне виробництво та заробітна плата Реферат на тему Сутність витрат та методи їх зниження Реферат на тему Сучасні форми і системи заробітної плати Реферат на тему Существование длинного цикла Реферат на тему Сущность гос. кредита Реферат на тему Сущность и значение приватизации Реферат на тему Сущность и техника осуществления экспортных операций Реферат на тему Сущность и функции рынка Реферат на тему Сущность и цели перестрахования Реферат на тему Сущность инвестиционного акселератора. Эффект мультипликатора-акселератора Реферат на тему Сущность инфляции. Инфляция в России в 1992-1995 годах Реферат на тему Сущность международной торговли Реферат на тему Сущность предпринимательства и его место в современном обществе Реферат на тему Сущность рынка: родовые черты, функции и роль в общественном производстве Реферат на тему Сущность, закономерность постсоциалистической трансформации России Реферат на тему Сущность, пути и значение приватизации Реферат на тему Таможенное декларирование Реферат на тему Тара и упаковка Реферат на тему ТатАИСнефть г. Альметьевск РТ Реферат на тему Тезисы к экзамену по Экомике предприятия Реферат на тему Тенденции международной торговли товарами и услугами Реферат на тему Теневая экономика Реферат на тему Теневая экономика в России Реферат на тему Теневая экономика и её особенности Реферат на тему Теневая экономика как особенность российского капитализма Реферат на тему Теория Смита и Рикардо Реферат на тему Теория Хекшера Реферат на тему Теория институционной экономики Реферат на тему Теория неолиберализма Реферат на тему Теория потребительского поведения Реферат на тему Территориально-производственные зоны в Бурятии Реферат на тему Технико-экономический анализ предприятия Реферат на тему Технико-экономическое обоснование выращивания зерновых эфирномасличных культур на юге Украины Реферат на тему Технико-экономическое обоснование необходимости и экономической целесообразности строительства завода Реферат на тему Технологическая революция 60-х-90-х гг Реферат на тему Технологические и экономические аспекты производства диметилового эфира терефталевой кислоты Реферат на тему Технологический процесс изготовления продукции Реферат на тему Технология производства продукции на ЗАО Анит ЛТД Реферат на тему Технология работы с документами в современных условиях Реферат на тему Типы и модели экономических систем Реферат на тему Типы и формы присвоения Реферат на тему Товарные знаки Реферат на тему Товары Реферат на тему Томас Мальтус